Традиційно, до дня народження українського письменника, педагога Степана Васильченка ми розповідаємо про життєвий та творчий шлях митця.
Народився Степан Васильович Васильченко в місті Ічня, що на Чернігівщині, в родина шевця 8 січня 1879 року. Справжнє прізвище – Панасенко.
Змалечку батько привчав своїх дітей до читання та заохочував їх до знань.
Бажання писати у Васильченка виявилося дуже рано, і найпершими спробами на літературній ниві стали його щоденники.
Навчаючись у Глухівському вчительському інституті, Степан організував політичний страйк у навчальному закладі. Він закликав до демократизації навчання у вищій школі, виступаючи з петиціями. Це був його і далеко не останній протест.
За свою революційну діяльність та любов до всього українського йому заборонили вчителювати. На життя Степан Васильович заробляв приватними уроками.
Коли розпочалася Перша світова війна, письменника мобілізували на фронт. Степан Васильович перебував на передових позиціях та командував саперною ротою.
Після війни він починає знову вчителювати у Київській школі № 61 імені Франка, завідував дитячим будинком, керував драмгуртком, очолював шкільну студію з літератури та паралельно пише нові твори. Серед них: новела «Мати», оповідання «З самого початку», «Записки вчителя»
Панасенко працював вчителем на Донеччині, де підтримує зв’язки з шахтарями, розповсюджує серед них прокламації, нелегальні політичні брошури. В 1906 році його арештовують і ув’язнюють у Бахмутській тюрмі, де за ґратами він і просидів півтора року.
ХАРАКТЕРИСТИКА ТВОРЧОСТІ ПИСЬМЕННИКА
Трудова атмосфера, в якій зростав Васильченко, навчання в Коростишівській семінарії та Глухівському учительському інституті напередодні й у часи революційних подій 1905 року, «неспокійна», за його висловом, праця «неблагонадійного» вчителя в сільських школах на Київщині та Полтавщині, а також посилений інтерес до народної творчості, до поезії Шевченка, світової класики, – все це сприяло збагаченню життєвого і мистецького досвіду майбутнього письменника.
У літературний процес Васильченко включився зрілим митцем із своїм власним поетичним голосом у 1910 році, коли з’явились друком такі оригінальні його твори, як «Мужицька арифметика», «Вечеря», «У панів», «На чужину», «Циганка» та ін., пройняті любов’ю до людини праці, утвердженням віри в перемогу соціальної справедливості. Цьому передували тривалі роки становлення світоглядно-естетичних поглядів письменника, напружених пошуків ідей та форм художнього осмислення дійсності. Не випадково однією з провідних тем творчості Васильченка є життя народних учителів, яке було йому – педагогові за фахом і покликанням – особливо близьким. «Записки вчителя» (1898 – 1905) та інші щоденникові записи, куди Васильченко, за його визнанням, систематично «заносив свої учительські жалі та кривди», стали згодом документальною основою багатьох реалістичних новел і оповідань.
Дебютував письменник на літературній ниві оповіданням «Не устоял» (надруковане 1903 року). Згодом письменник значно доопрацював це оповідання й опублікував українською мовою під назвою «Антін Вова» (1910) (в наступних виданнях – «Вова»).
У 1910 – 1912 роках Васильченко пише й друкує цикл новел і оповідань, присвячених учительській темі («Вечеря», «З самого початку», «Божественна Галя», «Над Россю», «Гріх» та ін.). Проблема виховання нової людини значною мірою зумовила звернення Васильченка до художнього опрацювання дитячої тематики, органічно пов’язаної з творами про вчителів. Глибоке розуміння психології дитини дало змогу Васильченку показати у своїх творах цікавий, поетичний духовний світ дитини. Не можна без хвилювання читати психологічні етюди письменника «Дощ», «Дома», «Волошки», «Петруня», оповідання «Роман», «Увечері», «Свекор», «Басурмен» та ін. Оптимізм Васильченка з особливою виразністю виявився в одному з найкращих його творів, присвячених дітям, – «Циганка».
Пішов у вічність письменник 11 серпня 1932 року від хвороби серця. Похований на Байковому кладовищі у Києві.
Читайте та відкривайте для себе творчість Степана Васильченка📚!
Твори письменника ви зможете знайти у фондах нашої бібліотеки або скористатись зведеним «Електронним каталогом ЦБС Шевченківського району м. Києва», або «Електронним каталогом ЦБ ім. Т.Г.Шевченка для дітей м. Києва»
Залиште відгук