Ідеї різні – ціль одна
Єврейська спадщина України набагато більша й різноманітніша ніж можуть вмістити в себе аспекти культури чи традиції. Як щодо політики, наприклад? І чергова зустріч в Бібліотеці імені Ошера Шварцмана, що відбулась 15 лютого в межах нашого спільного з Центром Юдаїки та ЄСКЦ «Гілель» циклу «Юдаїка в Україні», була присвячена взаємовідносинам українських та єврейських дисидентів, а гостем стала легендарна постать – дисидент, колишній політ’вязень, співголова Асоціації єврейських організацій та общин України Йосиф Зісельс.
Єврейсько-українські взаємовідносини на наших теренах, за словами пана Йосифа, протягом багатьох століть залишались складними. Євреї завжди залишались «чужими» – інші мова, одяг. Що вже казати про релігію… Та й вже у совєцькі повоєнні роки (скоріше навіть, з так званої «відлиги» Хрущова) цілі у дисидентів різних національних груп цілі були різні. Переважна більшість українського політичного опору була сильно повернута на лівий соціалістичний бік, на ревізію існуючого комуністичного суспільства в бік лібералізації. Єврейське ж дисидентство того часу замикалось більше на своїх проблемах. Одна частина боролася за право вільного виїзду з «країни рад». Більшість же боролась на культурному фронті – залишатись, але мати право вільно вивчати свою історію, мову, традицію.
Фактично вперше зустріч цих груп відбулась вже у таборах. Й там перетворилась на тісне спілкування та дружбу. Бо ворог був один – табірна адміністрація зі її споконвічним «розділяй та володарю» та вся комуністична імперська система, що мала на меті лише підкорення людини. Об’єднувались й для допомоги сім’ям тих, відбував термін.. До речі, це стосувалось не тільки українських та єврейських дисидентів – до цієї боротьби долучались люди інших національностей, хто потрапив під колеса каральної машини… Ще одне зауваження від Йосифа Самуїловича – у таборах він фактично не зустрічам проявів антисемітизму, як мінімум у зовнішніх проявах. Якщо й був, то латентний.
Після проголошення незалежності України відносини спіткало охолодження – ціль була досягнута, спільний ворог зник (ну, як нам тоді здавалось)… Чи не тому ми сьогодні знову бачимо єднання українців та євреїв проти спільного зла?
Увагу тих, хто зацікавився темою, хочемо звернути на книгу Йосифа Зісельса «Розсуди мої помисли», що побачила світ 2021 року. Вона є на полицях бібліотеки – приходьте, читайте.
В контексті зустрічі не можна оминути й ще одне. Під час спілкування згадувалось ім’я ще однієї легенди – правозахисника, лікаря-психіатра й також дисидента та колишнього політв’язня Семена Глузмана. На жаль, вже наступного дня отримали з новин сумну звістку – Семен Фішельович пішов із життя…
Та життя продовжується. Нам залишається пам’ять та нові зустрічі з «Юдаїкою в Україні» – слідкуйте за анонсами та приходьте.
Залиште відгук