Центральна частина Києва у 1910-ті роки мала досить, як тоді наголошували, «європейський» вигляд, набутий завдяки двом київським «будівельним лихоманкам». У період другої «лихоманки», що тривала до початку Першої світової війни, найбільше прибуткових будинків по вулицях Бульварно-Кудрявській, Великій Васильківській, Великій Житомирській, Львівській, Пушкінській, Рейтарській, Ярославому Валу тощо.
Одним із кращих зразків архітектури раннього європейського модерну того періоду залишається колишній 4-поверховий прибутковий будинок на Бульварно-Кудрявській №19. Він зводився у 1909-1910 роках за проектом архітектора Клуга Мартина Вільгельмовича на замовлення купця Августа Септера, власника популярної на той час у Києві кондитерської біля Сінного ринку. Ділянка, на якій стоїть будинок, належала попаді Єкатерині Флоринській, тут стояв двоповерховий кам’яно-дерев’яний будинок. У 1899 році цю ділянку придбав Август Септер, київський купець 2-ї гільдії з міста Ревеля (нині — Таллінн). Кондитерська і сьогодні розташована у будинку. При чому теперішні власники додали йому додаткового шарму за рахунок оформлення кондитерської у червоному кольорі.
Офіційних відомостей про київського архітектора Мартіна Клуга збереглося мало. Проте його будинки в еклектичному стилі зі значним впливом неоренесансу знають всі. Загалом в Києві їх було близько 20 – за числом років, які Клуг пропрацював у нашому місті.
Мартін Вільгельмович Клуг походив із київської німецької (пруської) родини, відомої у місті ще з 50-х років ХІХ ст. Народився у Києві близько 1870 року, помер – після 1915 року. Технічну освіту Мартін Клуг здобув, ймовірно, за межами Російської імперії, навчання закінчив 1894 року. Працював архітектором (техніком-будівничим) у Києві. Його творчість припала на період будівельного буму в Києві на межі позаминулого та минулого століть, коли на зміну маленьким дерев’яним будівлям сотнями приходили кам’яні в різних стилях. Одна була краща за іншу — наче архітектори змагалися в красі своїх об’єктів та інженерних можливостях. Мартін Клуг також багато будував. Ба більше: він закладав одні будинки під заставу інших, нових. Так, на жаль, він і збанкрутів — під час зведення власного прибуткового будинку на вулиці Саксаганського, 96.
І трохи про архітектуру будинку на Бульварно-Кудрявській №19.
Симетричний фасад будівлі має доволі широку «стріху» і прикрашений вертикальними тягами, розміщеними між вікнами ліпними поясами рослинного орнаменту, синіми майоліковими плямами вставок у верхніх частинах лопаток центрального ризаліту.
Розташовані по боках ризаліту балкони мають різноманітне оформлення: масивні цегляні огорожі на потужних кронштейнах на рівні третього поверху, ажурні металеві ґрати з гнучким геометричним рисунком на другому й четвертому поверхах.
Найвиразнішим елементом фасаду є його вінцева частина, утворена плоским звисом покрівлі, що спирається на фігурні кронштейни, дугоподібним завершенням центрального ризаліту. В оздобленні використано полив’яну керамічну плитку, манірну ліпнину, кований метал в огорожі балконів.
Впорядкувала: Кузьмінова Т. (06.03.2025 р.)
Бібліографія:
- Бібліографічний опис: Клуг Мартин Вільгельмович / В. І. Тимофієнко, В. В. Ковалинський// Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-8596. – Останнє поновлення : 1 січ. 2023. 2001-2025
- Гирич, І. Б., Київ: люди і будинки / Ігор Гирич. – К. : Либідь, 2015. – 432 с.: іл.
- Малаков, Д. В., Між Бульваром і Кудрявцем / Дмитро Малаков. – К. : Либідь, 2015. – 80 с.: іл. – (Серія «Твій Київ»)
- Малаков, Д. В., Прибуткові будинки Києва / Дмитро Малаков. – К. : Кий, 2009. – 384 с.: іл.
Залиште відгук