Сьогодні виповнюється 85 років, як відійшов у вічність один із найвидатніших українських поетів ХХ століття Євген Павлович Плужник. Поет-філософ, поет-імпресіоніст, письменник «розстріляного відродження», прозаїк, драматург, перекладач.
Колектив Центральної бібліотеки Шевченківського району міста Києва, яка майже 30 років з честю і гордістю носить ім’я Євгена Плужника, вшановує пам’ять про поета. Біля будинку № 18/1 по вулиці Прорізній, де з 1923 по 1934 рік жив і працював поет, сьогодні звучало Плужникове слово.
Доля письменника була надзвичайно складною: важка хвороба переплелася із переслідуваннями НКВС та арештом, звинуваченням у належності до терористичної організації, за що поет був засуджений до розстрілу. Згодом вирок було змінено на довготривале табірне ув’язнення на Соловках, де він і помер від сухот 2 лютого 1936 року.
«Нехай комусь дістався довший
Шлях до останньої межі
Свій коротенький перейшовши,
Не нарікатиму! Я жив!»
Земне життя поета закінчилося на 38-му році, літературна діяльність тривала всього 10 років. Але за своє коротке життя Євген Плужник залишив нам неоціненний скарб – свою поезію, якій притаманний глибокий ліризм, драматизм почуттів, майстерна поетична мова.
Євген Плужник писав :
«Як бути поетом, то бути великим поетом.
Я можу написати щось надзвичайне…
я хворий, у мене сухоти,
але я напишу щось таке,
що кожен скаже: «А це Плужник написав!»
Залиште відгук