“Коли українське слово об’єднує…’
Сьогодні в бібліотеці імені Степана Васильченка ми разом писали Радіодиктант національної єдності.
За одним столом зібралися люди різного віку — від юної учасниці Поліни, до старших читачів. У кожного свій почерк, свій темп, свої хвилювання… Але сьогодні нас об’єднувало спільне бажання — почути, відчути й записати українське слово.
Було приємно, тепло й по-особливому радісно. Чудовий текст, гарний настрій, усмішки та позитивні емоції зробили цю зустріч справді особливою.
І вкотре ми відчули: єдність — це не лише великі слова. Це люди, які збираються разом, поділяють спільні цінності й відчувають, що вони — частина одного цілого.
Сьогодні нас об’єднала українська мова. І це так важливо — берегти її, плекати й передавати наступним поколінням.
Дякуємо всім, хто розділив із нами цю чудову мить!
Залиште відгук