До Всесвітнього дня опери бібліотека ім. С. Васильченко для дітей завітала в Малу оперу

25 жовтня митці та шанувальники оперного мистецтва відзначають Всесвітній день опери.

Свято започатковано 2019 року за ініціативи міжнародних оперних спілок та організацій; його дату обрано не випадково – в цей день народилися одразу два славетні композитори, що створили блискучі опери та оперети – Жорж Бізе та Йоганн Штраус.

Київ може похвалитись аж трьома оперними театрами: це Національна опера України, Київська опера для дітей і юнацтва на Подолі та Мала опера на Дегтярівській, 5, про яку ми і хочемо розповісти вам докладніше.

Будівлю нинішньої Малої опери зведено 1902 року прямо над річечкою Скоморох, яку сховали в труби, так за проєктом архітектора Михайла Артинова як Лук`янівський  народний дім за ініціативи Товариства тверезості. Зовні споруда нагадувала казковий терем, в ньому розмістилися безкоштовна бібліотека, нічліжний притулок, амбулаторія, їдальня, чайна, а на другому поверсі – театральний зал на 550 місць для лекцій і вистав. 1910 року тут почав діяти перший у Києві кінотеатр.

Після лютневої революції в будинку запрацював Український робітничий клуб, а згодом так званий «Клуб трамвайників». З 2005 року за ініціативи легендарної співачки, Героя України Євгенії Мірошниченко, яка саме тут ще з художньої самодіяльності розпочинала свій творчий шлях, було вирішено реконструювати і створити Малу оперу Києва – арт-простір для співаків, музикантів, художників, фотографів та дизайнерів. Проте як повноцінний заклад Мала опера не функціонувала і досі, а після ракетного обстрілу 15 березня 2022 року і поготів.

Та все ж Мала опера живе: технічні можливості та архітектура роблять її унікальним місцем для проведення яскравих тематичних заходів, вечірок, концертів, вистав та фото сесій. Нині ця пам`ятка історії та архітектури Києва знаходиться, на жаль, в аварійному стані, про що з болем розповідав нам інженер закладу пан Олександр, проводячи для нас невеличку оглядову екскурсію. Ми побачили і фотовиставки, і студію звукозапису із старовинним фортепіано, і затишну кав`яреньку, і (як же без цього нині) самовідданих волонтерок, які зосереджено плели маскувальні сітки.

Сподіваємося, що після перемоги Київська мала опера відродиться і засяє, як сяють нині українські оперні зірки на наших і світових оперних сценах, об’єднуючи світ музикою, спільними цінностями та неповторними емоціями.