«Друже мій,ти закокавсь,
Біль новий тебе колише,
Все темніє в голові,
А на серці – все ясніше»
(Гейне Г. «Книга пісень»)
Двадцять перше століття. Одні мчать у новому з минулого у майбутнє, інші – з майбутнього у минуле. Читачі бібліотеки ім. С.Скляренка 22 лютого зібрались для того, щоб на літературному вечорі «Лірична світова поезія» згадати феєричну й публіцистичну, сповнену жагучої лірики, традиційної туги, модерного зухвальства світову поезію.
Тут Шекспір і Г.Гейне, Т.Шевченко і І.Франко, невідомі вірші український козаків XVII ст., В.Сосюра і Б.Олійник, Ірина Цілик і Микола Антощак та багато, багато інших.
Читачі підбирали та читали вірші своїх улюблених поетів. І кожен з них згадав часточку свого життя, свого кохання, своєї молодості, згадав улюблені слова В.Сосюри:
«Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі, і земля убирається зрання…»
І в якому б столітті не була б написана лірична поезія, вона завжди залишається в пам’яті людей на все життя.
Залиште відгук