ПРО НАС
КОНТАКТЫ
FACEBOOK
КАРТА САЙТУ
EnglishGermanPolishUkrainian
ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ

ЛІТОПИСЕЦЬ КОЗАЦЬКОЇ ДОЛІ

6 листопада минає 165 років від дня народження Дмитра Івановича Яворницького – видатного українського історика, археолога, етнографа, фольклориста, чия багаторічна наукова діяльність нерозривно пов’язана з історією запорозького козацтва.

Про Дмитра Яворницького довгі роки не згадували, хоча навряд чи хтось зробив для збереження української культури більше, ніж він. Праці вченого ледь могли б уміститися в 25 томах, але донині видані лише окремі роботи, серед яких – тритомна «Історія запорозьких козаків». Яворницького називали сепаратистом і виганяли з України задовго до Жовтневої революції, його таврували як націоналіста в радянські часи, але, рано посивілий і самотній, він продовжував справу свого життя. Усе, що мав, витрачав на створення колекції національних цінностей, не залишаючи інколи навіть на хліб. Дмитро Яворницький розкопав у придніпровських степах більше тисячі курганів, вивчив місця всіх січей запорізьких козаків і зібрав близько 80 тисяч (!) реліквій.

Народився Дмитро Яворницький  в селі Сонцівка (тепер у межах с. Борисівка Харківського району Харківської області). Початкову освіту він отримав вдома. А з дванадцяти років став навчатися у повітовому училищі в Харкові, потім у духовному училищі та Харківському університеті  на історико-філологічному факультеті. Одразу визначився з темою дослідження: «Історія козацтва», почав збирати матеріали, і не тільки в архівах, але й проводив краєзнавчі, етнографічні та фольклорні експедиції, археологічні дослідження.

Але обрана Дмитром Яворницьким тема була на той час майже заборонена. Спочатку його попередили в університеті: «Ваші запорожці нам не потрібні. Пишіть про Фінляндію», а потім, коли він відмовився змінити тему, звільнили, звинувативши у політичній неблагонадійності, сепаратизмі та українофільстві. Тоді історик залишив Харків і Україну, переїхавши до тодішньої столиці Петербургу, працював учителем.

Яворницький поринув у культурно-громадське життя української громади, приятелював з активними її діячами. Особливо дружні стосунки поєднували Дмитра Івановича з художником Іллею Рєпіним. Їх знайомство відбулось у лютому 1886 р., і вони залишились близькими до кінця життя. Дмитро Іванович став першим консультантом Рєпіна з козацької теми, коли художник працював над картиною «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Він давав речі зі своєї приватної колекції, підшукував натурщиків й, нарешті, сам позував в образі козака-писаря.

Викладацька робота, активна громадська діяльність, лекторство по всій Російській імперії, десятки надрукованих книг – все це сформували великий авторитет вченого, вже в цей час його почали називати «Батьком запорозьких козаків» та «Козацьким Батьком».

Але добробуту вчений так і не досягнув, як і не мав власного житла, продовжуючи мріяти повернутись жити в Україну. Ця мрія здійснилась у 1902 році, коли вченого запросили до Катеринослава на посаду директора новоствореного історико-краєзнавчого музею імені О. Поля. В Катеринославі (Дніпропетровську) історик прожив до кінця свого життя (помер 1940 р.), працюючи в музеї, першому університеті Катеринослава, заснування якого у 1918 році також пов’язане з його ім’ям. Останні роки життя Дмитро Іванович сам оцінював «на три з мінусом», але незважаючи на вкрай слабке здоров`я та моральне спустошення, нагляд НКВД, він продовжував наукову діяльність.

Вченому вдалося змінити погляди цілого покоління українців на власну історію і повернути героїчні сторінки козацтва в пам`ять народу.

Пропонуємо вашій увазі огляд книг Д. І. Яворницького, які є у фонді нашої бібліотеки

  • Яворницький, Д. І. Історія запорозьких козаків[Текст]: У 3-х тт. Т.1 / Дмитро Iванович Яворницький; Під ред. О.А.Олiйника; Передм. В.А.Смолія; Худож. Є.І.Муштенко. – Репринт. вид. – К. : Наукова думка, 1990. – 577 с.
  • Яворницький, Д. І. Історія запорозьких козаків[Текст]: У 3-х тт. Т.2 / Дмитро Iванович Яворницький; Під ред. О.А.Олiйника; Передм. та прим. авт.; Худож. Є.І.Муштенко. – Репринт. вид. – К. : Наукова думка, 1990. – 560 с.
  • Яворницький, Д. І. Історія запорозьких козаків[Текст]: У 3-х тт. Т.3 / Дмитро Iванович Яворницький; Під ред. В.О.Коваленко; Передм. та прим. авт.; Худож. Є.І.Муштенко. – Репринт. вид. – К. : Наукова думка, 1993. – 560 с.

Тритомна «Історія запорозьких козаків», надрукована в 1892 – 1897 роках, є однією з найцікавіших пам’яток вітчизняної історіографії, важливим джерелом для вивчення історії українського козацтва. Це була перша капітальна праця, в якій подавалася глибока і всебічна характеристика Запорозького краю, історія Запорізької Січі та козаків-запорожців.

  • Яворницький Д. І.Із української старовини / Д. І. Яворницький. – Київ : Веселка, 2001. – 175 с.: іл. – (Іст. б-ка для дітей «Золоті ворота»).

Ця книжка, що вперше побачила світ 1900 року в Санкт-петербурзі, створена трьома видатними подвижниками української культури. Задумав її Дмитро Яворницький, а його нариси з історії України органічно доповнили малюнки його друзів та однодумців — живописця-баталіста Миколи Самокиша і майстра пейзажу та історичної картини Сергія Васильківського. Перед читачем постають сповнені драматизму сторінки минулого нашої Батьківщини – України, освячені героїчними подвигами козацтва.

  • Эварницкий Д.И. (Яворницкий Д.И.). Запорожье в остатках старины и преданиях народа. Ч.1; Ч.2 / Д.И. Эварницкий (Д.И. Яворницкий). – К.: Веселка, 1995. – 447 с., ил.

Ця праця видатного історика розповідає про поїздки автора по місцях колишньої Запорозької Січі. При перевиданні цієї унікальної книги, яка вперше після 1888 року виходить у світ, максимально збережено мовну специфіку та повністю подано ілюстративний матеріал.

  • Шаповал І.М. В пошуках скарбів: Оповідання про Д.І.Яворницького / І.М. Шаповал. – Дніпропетровськ: Промінь, 1990. – 350 с.

Український письменник у своїх змістовних оповіданнях, об’єднаних єдиним сюжетом, розповідає про життя і творчу діяльність невтомного археолога, історика, етнографа Дмитра Яворницького, про його дружні зв’язки з видатними діячами літератури і мистецтва.

Залиште перший коментар

Залиште відгук

Ваш e-mail (не публікується).


*