Продовжуємо наш ювілейний цикл розповідей про постать С.Васильченка.
Публікація 3
Кожен відвідувач нашої бібліотеки, який потрапляє до старшого відділу обслуговування читачів, неодмінно звертає увагу на великий парадний портрет Степана Васильченка – той теж щойно читав книжку, заклав пальцем сторінку, підняв очі і дивиться на нас лагідно і трохи втомлено…
Ніхто вже достеменно не пам’ятає, коли в бібліотеці з’явився цей портрет; мабуть, він тут від самого її заснування у 1976 році, проте його автор нам відомий завдяки автографу в лівому нижньому кутку картини – це український радянський живописець, майстер портрету, член Спілки художників УРСР Василь Опанасович Пєтухов.
Прижиттєвих портретів С. Васильченка немає, бо він майже завжди жив у скрутних матеріальних умовах: спочатку як «неблагонадійний» сільський вчитель, а згодом як фронтовик Першої світової війни та скромний радянський освітянин. Письменництво в Україні початку XX ст. теж не приносило великого доходу, тож замовляти власні художні портрети Степан Васильович не мав можливості. Класичний графічний «Портрет Степана Васильченка» авторства видатного українського графіка й каліграфа із безліччю звань та регалій, автора абетки «Рутенія» Василя Чебаника був виконаний лише 1966 року, за понад 30 років по смерті письменника. Цей портрет входить до відомої серії листівок В.Чебаника «Класики української літератури», повний цикл якої налічує 28 портретів видатних українських письменників та культурних діячів, зокрема Т.Шевченка, І.Франка, Л.Українки, І.Вишенського, М.Шашкевича та інших. Оригінал портрета С.Васильченка зберігається у фондах Одеського національного художнього музею.
Ще один відомий портрет Степана Васильовича у вигляді радянської колекційної поштової листівки створив 1956 року Г.Бахмутов.
У більшості підручників та збірок творів С. Васильченка використовується графічний малюнок, репродукований з його найвідомішого прижиттєвого чорно-білого фотопортрета, де письменник зображений у зрілому віці зі своїм характерним глибоким задумливим поглядом. Значна кількість фотопортретів та архівних замальовок письменника різних періодів зберігається у фондах Педагогічного музею України в Києві, оскільки значну частину життя він присвятив народній освіті.
«Наш» портрет Степана Васильченка – це, безумовно, душа і окраса бібліотеки, частина її історії : під ним охоче фотографуються на згадку про заходи наші шановні гості, невтомно працюють волонтери, зупиняються учні, дошкільнята та їхні батьки. А ми залюбки розповідаємо їм про Степана Васильовича Васильченка(Панасенка) – одного з основоположників української дитячої літератури, який так добре розумів дитячу душу, її мрії та болі, вірив у світ добра й родинного тепла й будував відносини з учнями на повазі і любові.
Інформацію підготовлено за матеріалами фонду бібліотеки та з використанням відкритих джерел Інтернету.
Попереду нова цікава розповідь…
Залиште відгук