ПРО НАС
КОНТАКТЫ
FACEBOOK
КАРТА САЙТУ
EnglishGermanPolishUkrainian
ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ

ВОНИ хотіли кохати та жити, але взяли до рук зброю та стали на ЗАХИСТ БАТЬКІВЩИНИ…

 

Щорічно 29 січня в Україні вшановують пам’ять про хлопців, які загинули під КРУТАМИ у 1918 році в бою військ УНР проти більшовиків.

11 місяців до того…

Після російської лютневої революції 1917 року, яка стала поштовхом для національно-визвольного руху українського народу, в Україні з БЕРЕЗНЯ 1917 року діяла Українська Центральна Рада (УЦР).
Після захоплення в листопаді 1917 року більшовиками влади в Росії Українська Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку (УНР). 17 грудня 1917 року влада Радянської Росії оголосила УЦР ультиматум: легалізувати більшовицькі військові загони в Україні (вони прагнули встановити контроль над Україною). І вже 18 грудня, не чекаючи відповіді від українського уряду, Раднарком Росії оголосив війну Україні.
Тож, Україна опинилася у фактичному стані війни з більшовицькою Росією. 7 січня 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну і до середини січня встановили контроль на всьому Лівобережжі. Попереду був Київ.
Наступ на Київ російські радянські війська вели двома колонами. Одна, під керівництвом есера Муравйова, наступала залізницею з Харкова через Полтаву. Друга, під керівництвом Берзіна, наступала з Гомеля через Бахмач. Українське командування вважало більш загрозливим Полтавський наступ, тому зосередили тут головні сили. Але всупереч розрахункам, основні сили загону Муравйова вирушили на з’єднання з Мінським революційним загоном. І 28 січня вони заволоділи станцією Бахмач.
Війська УНР втратили Бахмач та відступили до залізничної станції Крути.
В своєму дописі від 06.01.2021 про генерал-хорунжого Армії УНР Олексу Алмазова ми вже приводили цитату Муравйова. Що ж, сьогодні теж не обійдемось без нього «Наше бойове завдання – взяти Київ… Жаліти київських мешканців нема чого, вони терпіли гайдамаків – нехай знають нас і одержать відплату. Жодного жалю до них! Кров’ю заплатять вони нам. Якщо треба, то каменя на камені не залишимо». ЧЕРВОНИЙ ТЕРОР.
Здавалося нічого вже не зупинить цих кровожерливих більшовиків .
Проте, студенти молодших курсів Київського університету Cв. Володимира і Українського народного університету створили добровільний курінь Січових Стрільців. Усупереч радянським теоріям, вступ до куреня був винятково добровільний, єдиною погрозою для небажаючих був бойкот та можливе виключення зі складу студентів. Туди ж відбули юнаки 1-ї військової школи та студентська сотня. Після об’єднання загонів УНР загалом було понад 600 юнкерів, студентів вищих шкіл, гімназистів.
Вирішальним для долі бою під Крутами і реально загрозливим для уряду УНР було третє збройне більшовицьке повстання на заводі “Арсенал” – озброєні більшовицькі заколотники в кількості близько 6000 осіб. Тому збройні сили УНР були перекинуті на придушення цього антиукраїнського виступу, а не направлені на підкріплення до Крут.
Бій розпочався 30 січня близько 9 години. Близько 7 вечора, коли стемніло, бій почав стихати. Через велику різницю в чисельності більшовицької армії, українські війська мусили відступати до Києва. Бій закінчився організованим відступом українських частин на потязі.  Але…
27 студентів під час відступу у темряві заблукали і потрапили до рук більшовиків. Розлючені великими втратами «червоні» жорстоко катували і стратили студентів.

БІЙ під КРУТАМИ, мав вагоме історичне значення, бо затримав більшовиків на декілька днів, чим дозволив урядові УНР вперше за понад 150 років добитися міжнародного визнання України на переговорах у Бресті. Брест-Литовський мирний договір був по суті першим міжнародно-правовим актом, який визнав УНР суб’єктом міжнародного права. Україна ставала незалежною державою. За цим договором Росія зобов’язувалася визнати право українського народу на самовизначення, законність влади Центральної Ради, укласти з нею мир, негайно вивести з УНР формування Червоної гвардії, припинити антиукраїнську пропаганду.
Трагічна загибель студентського куреня під КРУТАМИ стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну.

Багато матеріалу про ці події ви можете знайти в бібліотеці ім. Т. Шевченка для дорослих.
Також, ми радимо прочитати книгу Костянтина Тур-Коновалова «Крути-1918» : роман – Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019, – 224 с.
ISBN: 978-617-12-5089-5
Драматична історія про героїзм українських юнаків, заснована на реальних подіях.
Вони хотіли кохати та жити, але взяли до рук зброю та стали на захист Батьківщини.
«Січень 1918 року видався по-справжньому холодним. От-от на Київ мали рушити більшовицькі загони. Сини генерала контррозвідки УНР Андрій та Олекса опиняються серед оборонців залізничної станції Крути. Такі схожі, але й такі різні брати, обоє до нестями закохані у курсистку Софію, брати без роздумів рушили захищати Україну. Раптом стається непередбачуване: спалахує повстання на заводі «Арсенал». І на боротьбу із заколотом направляють елітні боєздатні частини. Супроти вишколеного війська Муравйова на станції крути лишаються тільки необстріляні студенти і юнкери. Ходять чутки, що серед українських загонів є агент більшовиків, який передає інформацію «червоним». Андрій ще не знає, що йому добре відоме обличчя зрадника… У горнилі бою, не шкодуючи власних життів, змагаючись за незалежність та любов. Сто років тому, як і сьогодні, без страху та сумнівів вони підуть у бій захищати найдорожче…»

Матеріали про низку подій, пов’язаних з національно-визвольною боротьбою українського народу у 1917—1921 роках, поштовхом до яких стала Лютнева революція в Російській імперії ви можете знайти в фондах бібліотеки ім. Т. Шевченка для дорослих.

Залиште перший коментар

Залиште відгук

Ваш e-mail (не публікується).


*