ПРО НАС
КОНТАКТЫ
FACEBOOK
КАРТА САЙТУ
EnglishGermanPolishUkrainian
ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ

Філологічний експрес

До Міжнародного Дня філолога, який відзначається 25 травня,

бібліотекар бібліотеки ім. М. Костомарова Марина Жученко підготувала філологічний експрес.

        «Птицю пізнають по пір’ю, а людину по мові» – так красномовно  говорить українське прислів’я про значимість людської мови та спілкування. Уміння точно і дотепно висловлюватися – важливий чинник комунікаційної та життєвої ефективності. Нам звично, що доросла людина вміє красиво говорити, міркувати, розуміти культуру інших народів. Та це не вроджена здатність, цьому необхідно вчитися щодня, а для удосконалення мови – вчитися протягом усього життя. І  сьогодні, 25 травня в Україні відзначають – День філолога. Філологія – одна з найцікавіших наук, яка вивчає культурну спадщину народу, виражену як в літературній творчості, так і в мовній культурі.

Трохи історії: термін «філологія»  з’явився в кінці ІІ – на початку І ст. до н.е. У перекладі з грецької мови означає «любов до слова». З розвитком філології як науки, розвивались перші філологічні професії: вчитель словесності, бібліотекарі, перекладачі, тлумачі текстів. Тому,  День філолога – це свято не тільки  для тих, хто зробив  цю науку покликанням, родом занять, професією. Але й фахівців, які також плекають любов до слова, читання, писемності. Це сучасні лінгвісти та письменники, вчителі та викладачі в галузі мови, бібліотекарі та перекладачі, сценаристи та  спічрайтери. Отож, наша головна мета та обов’язок – бути на варті наших культурних і духовних цінностей, берегти та примножувати ці багатства для нащадків,  не дозволяючи неуцтву проникати і пускати своє коріння у наше життя.

До Вашої уваги пропонуємо філологічний експрес!

Приємної подорожі!

А чи знаєте ви, що…

  • «Абсурд» у перекладі з латинської мови означає «від глухого»
  • «Фудзіяма» у перекладі з японської означає «крута гора»
  • До XIV століття на Русі всі непристойні слова називалися « безглуздими дієсловами»
  • У алфавіті кхмерів – 72 букви, а у Гавайському – 12, а в алфавіті тубільців острова Бугенвіль всього 11 букв.
  • Штучна міжнародна мова есперанто була створена у 1887 році варшавським лікарем Л. Заменгофом
  • Латинська назва Міккі-Маус – Мікаел Міскулус
  • В ООН існує тільки шість офіційних мов: англійська, французька, арабська, китайська, російська та іспанська
  • «Ермітаж» в перекладі з французької означає «місце усамітнення»
  • У Стародавньому Єгипті абрикос називали «сонячним яйцем»
  • Найдовшим словом в українській мові є назва одного з пестицидів «дихлордифенілтрихлорметилметан». В ньому міститься 30 літер
  • Найбільше перекладений літературний твір – «Заповіт» Т. Г. Шевченка. Його переклали на 147 мов народів світу.

Про просту та правильну мову: бездоганна, жива, доступна, вчена, звичайна, легка, зрозуміла, зразкова, народна, людська, натуральна, невимушена, побутова, повсякденна, проста, природна, розмовна, точна, чиста, щоденна, чітка, ясна.

А для батьків з дітками, буде цікаво дізнатися значення назви місяців. Отож!

СІЧЕНЬ – назва походить від слова «січа». У давнину в цей час починали розчищати ділянки землі від корчів, щоб весною їх засіяти. Тому, цей промисел називали січа.
ЛЮТИЙ – цей місяць має люту вдачу: пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети.
БЕРЕЗЕНЬ – у цей місяць робили заготівлю березового попелу, що використовувався для виготовлення скла. Ця назва закріпилася у середині ХІХ століття, а в народі мав назву: крапельник, протальник, полютий, красовик.
КВІТЕНЬ – саме в цей час вся земля починає квітнути. Народні назви були такими: краснець, лукавець, дзюрчальник, апріль, що з латинської мови означає «сонячний».
ТРАВЕНЬ – у народі його називали: пісенник, місяць-громовик, травник.
ЧЕРВЕНЬ – назва походить від слова «червець». Саме в цей час з’являється комаха червець (кошеніль), з якої добували червону фарбу (кармін), якою фарбували давньоруські стяги.
ЛИПЕНЬ – назва походить від слова липець (липовий мед). На цей час припадає період основного медозбору. В народі іноді називали: білець (час, коли відбілювали полотно), грозовик, дощовик.
СЕРПЕНЬ – походить від слова «серп» і це не дивно. Бо це знаряддя праці, яким жали зернові. Інші назви: густар, хлібочол, жнивець, городник, спасівець, барильник.
ВЕРЕСЕНЬ – назва прийшла з Полісся. У цей період цвіте верес – цінна медоносна рослина. Цей місяць також був: ревуном, бабським літом, заревом.
ЖОВТЕНЬ – час жовтіння листя. Місяць має цю назву ще з часів Київської Русі. В народі його називали: весільник, хмурень, грязень, зазимник.
ЛИСТОПАД
– назва прийшла із західноукраїнських земель. У цей час опадає листя, листопадник.
ГРУДЕНЬ – від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами грунтівки замерзали. По таких дорогах їздити було важко – заважали замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень.

Абетка побажань для всієї філологічної родини:
творчої активності, гумору іскристого, енергії невичерпної, наснаги професійної,
посмішки відкритої, теплоти родинної, фантазії бурхливої,успіху великого!

Зі світом!

BIBLIO-NIVKI

 

 

 

 

 

 

 

 

Залиште перший коментар

Залиште відгук

Ваш e-mail (не публікується).


*