ПРО НАС
КОНТАКТЫ
FACEBOOK
КАРТА САЙТУ
EnglishGermanPolishUkrainian
ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ

Феномен Агатангела Кримського: літературний ескурс

В цьому році виповнилось 150 років від дня народження Агатангела Кримського –

українського історика, славіста і сходознавця, письменника та перекладача. 

У межах проєкту «Натхнення божого митці», бібліотека ім. М. Костомарова запрошує здійснити літературний екскурс у світ визначного вченого-енциклопедиста Агатангела Кримського.

Він був винятковим ерудитом. Одним з кращих знавців української мови, який вважав її рідною, хоча сам не раз говорив, що в його жилах немає ні краплі української крові. Перед талантом цієї людини – літературного критика, письменника, публіциста, схилялися такі українські та російські письменники як Іван Франко, Михайло Драгоманов, Антон Чехов та інші. Ім’я цього обдарованого вченого – Агатангел Кримський, що в перекладі означає «добрий вісник».

«Більшого поборника української мови, української ідеї, важко знайти в історії боротьби за незалежну Україну, – вважає Михайло Журба, професор національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова. Своїми роботами Агатангел Кримський довів, що література, культура, традиції не роз’єднують народи, а навпаки – об’єднують. Ця людина дала всім змогу усвідомити розуміння співіснування українського та слов’янського світу з тюркським, арабським».

Майбутній вчений народився в 1871 році, в місті Володимир-Волинський. Туди доля занесла його батька, кримського татарина за походженням. Матір’ю Агатангела Кримського була литовська полька. Таким чином, він виріс, як зараз кажуть, в поліетнічній родині. Агатангелу, певно, з дитинства доля заповідала стати вченим, оскільки він мав феноменальну пам’ять і надзвичайні здібності до вивчення іноземних мов.

У 80-х роках ХІХ століття, навчаючись в Київській приватній чоловічій гімназії, він оволодів польською, французькою, англійською, німецькою, грецькою, італійською, турецькою та латинською мовами. Подальше навчання він продовжив у Москві. Вчені досі сперечаються: скільки ж мов знав Агатангел Кримський. За реальними оцінками – близько 68. Іноді він навіть жартував про те, що йому легше перерахувати мови, які він не знає.

Як відомо, Агатангел Кримський подарував українській літературі перший філософський роман «Андрій Лаговський», а ще – переклади арабських авторів. Він відкрив Україні знаменитого Омара Хайяма, творчістю якого захоплюються у всьому світі. Вчений сміливо вступив у гостру полеміку з російськими істориками, які піддавали сумнівам існування українського народу. Відомо, що він виступив проти теорії так званої «спільної колиски», біля витоків якої стояв історик Михайло Погодін. Останній безпідставно стверджував, що нібито українська мова вперше з’явилася в ХІV столітті, після утворення Московії. Агатангел Кримський аргументовано довів, що українська мова існувала вже в ХІ столітті.

У 1918 році, коли українську державу очолив гетьман Іван Скоропадський, Агатангел Кримський повернувся до Києва, на запрошення академіка Вернадського для створення Національної Академії наук. Переїжджаючи, він поставив умову: приїде тільки зі своєю бібліотекою. Вона розмістилася в цілому вагоні. В результаті Агатангел Кримський довгий час очолював і розвивав НАН.

Назвати фізично сильною людиною Кримського було неможливо. За своєю природою, немічний і хворобливий, від читання величезної кількості книг, він втратив більшу частину свого зору. Однак, вчений був пристрасним від природи – він дуже любив музику, багато знав про мистецтво;

Якби плани Олега Ольжича про відродження України, початковим етапом яких було створення парламенту, збулися – в українській історії Агатангел Кримський був би не просто вченим-орієнталістом, українознавцем і поліглотом, а першим головою законодавчого органу. Ольжич планував запросити Кримського на цю посаду;

В науковій діяльності Кримський був непримиренним опонентом Михайла Грушевського. Вчений вважав, що роботи Грушевського є тенденційними, а вихідні дані часом взяті з недостовірних джерел.

Надактивна наукова діяльність Агатангела Кримського була для нього єдиним щастям. В особистому житті щастям вченого доля не нагородила. Протягом усього життя він пристрасно, але таємно був закоханий в Лесю Українку.

Розкрилася таємниця почуттів Кримського тільки в день святкування його 60-го дня народження. На заході, який проводився в приміщенні теперішнього президії Академії наук, поет Павло Тичина прочитав вірш, присвячений Агатангелу Кримському. У творі згадувалася «вічно мрійлива Леся Українка», що і розкрило таємницю, яку відомий сходознавець багато років зберігав у своєму серці.

Останні кілька років життя академік провів в Звенигородці, в батьківському домі. Після відходу з Академії наук ще одним випробуванням для вченого стала бідність. Відсторонення від роботи залишило вченого практично без засобів до існування. Незважаючи на старість, злидні і самотність, Агатангел Кримський продовжує працювати, займаються вивченням Сходу. Наукові роботи цього періоду йдуть переважно в стіл.

В кінці свого життя вчений продовжував займався вивченням іноземних мов. На 70-му році життя Кримський зайнявся вивченням вавілонської і абиссинскої мов.

Після приєднання до СРСР Західної України в 1939 році інтерес до діяльності Агатангела Кримського зріс. У прагненні створити позитивний імідж радянської науки і влади, Кримського запросили до Львова для читання лекцій, учений ненадовго став знову шанованою людиною і затребуваним науковим діячем.

В 1941 році вже похилого вченого зі слабким здоров’ям таємно заарештовують, назвавши його «ідеологом українських націоналістів, який протягом цілого року очолював націоналістичне підпілля».

20 липня 1941 року винесено постанову НКВС із звинуваченням Кримського у всіх гріхах,які звично вказувалися при арешті інтелігентів в той час. Вченого разом з іншими патріотами вивозять до Казахстану, де 25 січня наступного року він помирає в лікарняній в’язниці Кустаная від знемоги.

Протягом більше 50 років після смерті вченого про його долю родичам, друзям і близьким не було нічого відомо. Твори Кримського як «ідеолога націоналістів» на тривалий час потрапляють під заборону.

В 1957 році – його було реабілітовано.

Увічнення пам’яті Агатангела Кримського: 

  • Постановою Радміну України від 7 травня 1971 року №203 педагогічне училище у Володимир-Волинському отримало ім’я Агатангела Кримського. Зараз це Володимир-Волинський педагогічний коледж імені Кримського;
  • з 1992 року виплачується Волинська обласна премія імені Кримського. Отримують її за досягнення в галузі художньої літератури, документальної та науково-критичної літератури, а також авторам кращих творів жанру театральної режисури, акторам;
  • Соломія Павличко займалася дослідженням життя і творчості Агатангела Кримського. У 2000 році виходить друком її книга «Націоналізм, сексуальність, орієнталізм: складний світ Агатангела Кримського». Роботу над дослідженням життєвого шляху Кримського Павличко не закінчила, на жаль, їй самій для цього не вистачило життя;
  • в 1996 році підприємство «Укрпошта»випустило марку з зображенням Агатангела Кримського;
  • біля педагогічного коледжу у Володимир-Волинському встановлено бюст вченого;
  • в Києві по вулиці Хмельницького, на будівлі колегії Павла Галагана встановлено меморіальну дошку в пам’ять Кримського.

BIBLIO-NIVKI

 

 

Залиште перший коментар

Залиште відгук

Ваш e-mail (не публікується).


*