18.07.2019

Виставка-портрет «Ернест Хемінгуей: легенда ХХ століття»

Ернест Хемінгуей один з найвидатніших письменників і журналістів свого часу, народився 21 липня 1899 року в місті Оак-Парк, Чикаго, США. Він родом з простої сім'ї. Хемінгуей почав свій життєвий шлях, працюючи репортером в газеті "Канзас Сіті Стар", був волонтером медичного загону під час Першої світової війни, працював журналістом в Чикаго й врешті став всесвітньо відомим письменником. У 1953 році він отримав Пулітцерівську премію за повість "Старий і море", а вже у 1954 році Хемінгуей став лауреатом Нобелівської премії за свій внесок у літературу, за створення «яскравого стилю, що становить майстерність мистецтва сучасної прози».
Стиль Хемінгуея самобутній і мінімалістичний, його твори вражають глибиною думок та почуттів. Коли він писав оповідання, то знав, як з найменшого обсягу отримати найбільшу віддачу. Якось Хемінгуей посперечався, що вигадає розповідь з шести слів (англ.), яка стане найзворушливішою з усіх раніше написаних. І він виграв суперечку:
"Продаються дитячі черевички. Неношені" (англ. "For sale: baby shoes, never used").
Зі своєю щільно написаною прозою, він був майстерним оповідачем й блискучим письменником. Хемінгуей не любив емоційність. Він вважав, що вживати її у тексті легко і недоцільно. Сам письменник наголошував: «…Я знаю лише те, що бачив». А бачив він чимало, його життя було бурхливим, сповненим небезпек і трагедій, його пригод вистачило б на кілька людських життів. Факти свідчать: під час Першої світової війни Ернест Хемінгуей був тяжко поранений, із його тіла вийняли близько двохсот залізних уламків. Упродовж свого життя він двічі потрапляв у автомобільні катастрофи й двічі - у авіакатастрофи, в які потрапив, поки був на сафарі в Африці. Неодноразово газети різних країн, дезорієнтовані недостовірною інформацією, друкували некрологи. Хемінгуей страждав від своїх травм і депресій до самої смерті. 2 липня 1961 року Ернест Хемінгуей вчинив самогубство.
На могилі Хемінгуея написано: "Найбільше в житті він любив осінь. Жовті теплі осінні листочки, що пливуть по річці на спинах форелі, а зверху синє безвітряне небо. Тепер він буде частиною всього цього назавжди".