Головна сторiнка Вiдiслати листа Карта сайту
Новини
Анонс подій
Територія спілкування
ЗАВІТАЙТЕ (наші адреси, телефони)
Корисні поради
Ресурси бібліотек
Фотогалерея
Краєзнавчі замальовки
Вернісаж
Електронний каталог
Книжкові виставки до пам'ятних дат
Дегустація літературних новинок
Новини
20182017201620152014201320122011201020092008
Пилип Орлик - український Джорж Вашингтон

24.10.2017

Пилип Орлик - український Джорж Вашингтон

До 345-річчя від дня народження Пилипа Орлика, був організований і проведений захід в Центрі інформаційних технологій і дизайну. Викладав лекцію український історик, філолог, перекладач, кандидат історичних наук, доцент - Володимир Олександрович Панченко. 

Давня історія родини Орликів відома лише з генеалогічної довідки, укладеної сином гетьмана, генералом французької армії Григором Орликом 1747 р.

Пилип Орлик народився 11 (22 ) жовтня 1672 року в селі Косута Ошманського повіту Віленського воєводства Великого князівства Литовського в шляхетській чесько-білорусько-литовській родині. Нині це територія сучасної Білорусі. Батько майбутнього гетьмана, героїчно воював і загинув у складі польсько-литовської армії під час битви з турками. Малого Пилипа виховувала мати, яка походила з православного білоруського шляхетського роду. 

На початку 90-х років XVII століття мати Орлика продала свої маєтності у Білорусії й переїхала з сином до Києва. Пилип вступив до Києво-Могилянської академії і закінчив її в 1694 році. Також відомо те, що він навчався у філософському класі. У 20 років став консисторським писарем Київської митрополії. Поліглот - окрім української мови, володів польською, болгарською, шведською, німецькою, французькою та італійською мовами. Пилип Орлик як інтелектуал, знавець іноземних мов, справив позитивне враження на гетьманське оточення та на самого гетьмана Мазепу, який зіграв вирішальну роль і в його кар'єрі, і в його житті.

Орлик залучився до участі в усіх нарадах Мазепи з посвяченою у таємницю генеральною старшиною. У своєму листі він твердить, що саме старшина штовхала гетьмана до рішучого розриву з царем. Не вагаючись, поставив на карту Пилип Орлик набутий ним матеріальний достаток (і втратив його) заради втілення в життя великої ідеї Мазепи про незалежну самостійну Українську державу. Більше того, ризикуючи своїм життям, родиною, він залишався вірний цій ідеї й зберігав відданість гетьману під час найтяжчих випробувань і найтрагічніших подій, коли однодумці й прибічники Мазепи кидали його й просили милості та вибачення у московського уряду.

Про Орлика як особистість багато стає відомо з його щоденника, який він вів протягом усього життя. Із щоденника стає зрозуміло, що він був чуйною лагідною і добре вихованою людиною, любив гарне товариство та дуже тепло ставився до своєї великої родини. Орлик також був людяним поміщиком, і селяни, навіть після його від'їзду з України, тепло відгукувались про справедливе і поблажливе ставлення до них.

Щоденникові записи Пилипа Орлика пройняті тривожним передчуттям відсутності перспективи державного розвитку України. У них домінують описи героїчної історії, трагічних наслідків поразки попередника Орлика — Івана Мазепи, довкола якої ось уже понад три століття не втихають пристрасті.

На початку квітня 1710 року на Козацькій Раді, скликаній у Бендерах, цінуючи дипломатичність, освіченість Пилипа Орлика, не раз виявлену ним мужність, його було обрано гетьманом України.

Орлик не домагався гетьманської булави. По смерті Мазепи — у вересні 1709 року — готовий був поступитися нею племінникові гетьмана Андрію Войнаровському. Але Войнаровський зрікся цієї честі. Єдине, що його по-справжньому цікавило, — це гроші гетьмана, ті скарби, що Мазепі пощастило вивезти з собою, і що мали, за уявленнями Орлика, піти на спільну українську справу. Того ж дня було прийнято документ (вступ і 16 статей), що дістав потім назву «Конституція Пилипа Орлика». У вступі до документу було подано стислий виклад історії, чому Україна розірвала стосунки з Москвою і прийняла протекторат Швеції; проголошувалося, що Україна обох сторін Дніпра має бути вільною на вічні часи від чужого панування; Україна визначалася республікою. Влада гетьмана обмежувалась; гарантувалися права і привілеї запорожців; державною релігією проголошувалося православ'я, а Київська метрополія мала вийти з підпорядкування Московського патріарха.
Тоді, 5 квітня 1710 року, перед усім світом було проголошено першу в історії України Конституцію держави, причому держави козацької.

Помер Пилип Орлик 24 травня (ці дані не є точними) 1742 році в Ясах у Молдовії. Мудрий державний діяч, дипломат і воїн, творець першої української конституції провів залишок життя в такій жорстокій убогості, що молдавський господар був змушений поховати його за власний кошт. Він був останнім гетьманом періоду Гетьманщини, який відкрито поставив питання про створення незалежної держави.

Пам'ять про Пилипа Орлика вшановано, зокрема, тим, що на його честь названо вулицю на Липках. Також існує монета, присвячена цьому яскравому представникові українського шляхетського роду, сподвижнику Івана Мазепи.

Нові надходження
Соломія Зеленська. Сповідь священика

Сповідь священика : роман / Зеленська Соломія. - Київ : "Видавництво "Фенікс", 2016. - 208 с.

Горобець О. Постаті з вирію

Постаті з вирію : повісті, нариси / О. О. Горобець. - Київ : "Видавництво "Фенікс", 2016.-176 с.

Тетяна Крижанівська. Життя після літа

Життя після літа : роман / Т. І. Крижанівська. - Київ : «Видавництво «Фенікс», 2016. - 128 с.

Марія Карп'юк. Дорога додому

Дорога додому : повість, оповідання / М. Карп'юк. - Київ : "Видавництво "Фенікс", 2016. - 176 с.

Микола Ткач. Час любові і болю

Час любові і болю : поезія / М. М. Ткач. - Київ : «Видавництво «Фенікс», 2016. - 208 с.

Петро Селецький. Книга справджень

Книга справджень : вірші та поеми / П. І. Селецький. Київ : «Видавництво «Фенікс», 2016. 208 с.

© www.shevcbs.kiev.ua 2008Дизайн та розробка www.it-net.com.ua