Головна сторiнка Вiдiслати листа Карта сайту
Новини
Анонс подій
Територія спілкування
ЗАВІТАЙТЕ (наші адреси, телефони)
Корисні поради
Ресурси бібліотек
Фотогалерея
Краєзнавчі замальовки
Вернісаж
Електронний каталог
Книжкові виставки до пам'ятних дат
Дегустація літературних новинок
Новини
20182017201620152014201320122011201020092008
Відеоперегляд «Великий містифікатор – Казимір Малевич»

29.06.2017

Відеоперегляд «Великий містифікатор – Казимір Малевич»

Знаменитий художник-авангардист Казимир Малевич – наш земляк, мав великий вплив на культурний простір не тільки в Україні, а й у світовому контексті.

За словами експертів, у світі існує дві найбільш відомих картини – "Джоконда" Леонардо да Вінчі і "Чорний квадрат" Казимира Малевича. І українці можуть по праву пишатися, що автор другого шедевра виріс і працював в Києві.

Робіт Малевича в Україні небагато, але все-таки вони є. Наприклад, останній автопортрет навіть знаходиться в приватній колекції в Києві.

Найвідоміший і в Україні, і у світі знавець творчості Малевича, мистецтвознавець і професор Дмитро Горбачов чимало сил витратив на те, щоб довести: Малевич був українцем. Та й сам супрематист часто писав листи українською мовою, надихався мотивами української народної творчості та вважав себе українцем.

Казимир Малевич народився у Києві, сталася це важлива подія у 1879-у році. Батько – поляк, директор цукрових заводів, мати – українка з Полтавщини, домогосподарка. Обоє батьків були родовими дворянами.

Народився Казимир в будинку по вулиці Бульонскій у Києві, пізніше перейменованої у вулицю Боженка. Зараз вона називається вулицею Казимира Малевича, але двоповерховий будинок №15 знесений в середині минулого століття; на його місці був побудований новий корпус Інституту електрозварювання АН УРСР.

Хрестили Малевича в костелі св. Олександра в Києві.

До 17 років майбутній художник жив з батьками, в основному в селах і невеликих містечках, де працювали цукрові заводи – на Поділлі (Ямпіль – до 12 років), на Харківщині (Пархомівка, Білопілля – з 1900-о року), на Чернігівщині (Вовчок, Конотоп – 1893-1895).

Таким чином, з упевненістю можна стверджувати, що Казимир Малевич виріс і сформувався в Україні.

Малевич часто писав листи українською мовою, а іноді – на якійсь веселій суміші російської та української мов, з чого можна було зрозуміти, що останню він знає дуже добре.

З 1928-о по 1930-й роки Казимир Малевич викладав у Київському художньому інституті. Цими ж роками датується активність Малевича в українській пресі – кілька десятків його статей про новаторство в мистецтві було надруковано у журналах Нова генерація (Харків) і “Альманах-авангард” (Київ).

Казимир Малевич – єдиний український художник, у творчості якого відбився Голодомор 1932-1933-о років, від якого померло від 4 до 10 мільйонів українців. Так, на малюнку олівцем, відомому під назвою “Де серп і молот, там смерть і голод” (цитата з популярної у 1920-30-і роки народної пісні), зображені три фігури, риси обличчя у яких замінені на серп і молот, хрест, труну.

Як і багато видатних діячів української культури, Казимир Малевич став жертвою сталінізму. Художник взагалі збирався переїхати з Ленінграда до Києва на постійне місце проживання, але саме у 1930-у році Йосип Сталін оголосив чистку всім без винятку фахівцям високої кваліфікації, називаючи їх “буржуазними інтелігентами”.

У тому ж 1930-у Малевича стали катувати в Ленінградському ОГПУ. Під тиском йому вводили воду до сечогінного каналу – вимагали зізнань у шпигунстві. Пізніше розвинулася хвороба простати, через яку Малевич і помер 15 травня 1935-о року.

Друзі Малевича згадували, що він хотів бути похованим з розпростертими руками – у формі хреста, мотиви якого, до речі, дуже часто зустрічаються у творчості художника. Так і сталося – Казимира Севериновича кремували у Москві, в супрематичний труні у вигляді хреста. Над могилою було встановлено дерев’яний кубічний монумент із зображенням чорного квадрата. Після похорону ходило багато чуток: наприклад, про те, що Малевич був похований одягненим у червону мантію.

У власних автобіографічних замітках Казимир Малевич виступає як українець.

Джерело

Нові надходження
Володимир Кобзар. Хроніка буднів

Хроніка буднів: новели, повість / В. Ф. Кобзар. - Київ : «Видавництво «Фенікс», 2016. - 160 с.

Володимир Базилевський. Лук і Ліра

Лук і Ліра : поезії / В. О. Базилевський. - Київ : «Видавництво «Фенікс», 2016. - 256 с.

Олена Рижко. Ще одна історія про…

Ще одна історія про... : роман / Рижко О. М. - Київ : «Видавництво «Фенікс», 2016. - 192 с.

Горобець О. Постаті з вирію

Постаті з вирію : повісті, нариси / О. О. Горобець. - Київ : "Видавництво "Фенікс", 2016.-176 с.

Єва Нарубина. Я

Я : повість / Є. Нарубина . - Київ : «Видавництво «Фенікс», 2016.- 400 с.

Петро Селецький. Книга справджень

Книга справджень : вірші та поеми / П. І. Селецький. Київ : «Видавництво «Фенікс», 2016. 208 с.

© www.shevcbs.kiev.ua 2008Дизайн та розробка www.it-net.com.ua