23.11.2016

Година слави "Право на Гідність і Свободу"

Революція Гідності, третю річницю якої ми відмічаємо в ці дні, назавжди залишала слід у серці кожного українця. Численна аудиторія різного віку: учні 8 і 11 класів школи №28 та дорослі зібралася в читальній залі, аби з шаною згадати події Майдану, віддати данину пам'яті відданим життям наших співвітчизників.

Про свою книжку "Євромайдан. Звичайні герої" розповіла Наталя Гук. Це збірка розповідей про звичайних і водночас неймовірних людей, які створили революцію 2013 – 2014 років. Книжка присвячується кожному патріоту, який брав участь в доленосних подіях і продовжує виявляти активну громадянську позицію.

До розмови про майданівців, простих людей, які на той момент не вважали себе героями, долучився Олександр Беккер. Маленькі і великі добрі справи, щоденний героїзм, сміливість, прагнення бути корисними - всі ці риси роблять їх героями, і цей вклад дійсно був незамінним. Більшість з них нині не полишили волонтерську діяльність, деякі несуть службу в АТО. Гість розповів, що зараз працює над збором та впорядкуванням історій з Майдану та постмайданівського періоду.

Нікого не залишила байдужим розповідь Ірини Базикіної. Ця тендітна жінка, з виду схожа на підлітка, пройшла весь Майдан в медичній службі, мала контузію, по його завершенні займалася збором медикаментів та різних необхідностей на передову, а коли вже не сила було спостерігати за подіями з Києва, записалася добровольцем в медичну службу батальйону "Айдар". Зараз вона повернулася до своєї родини і є волонтером. В своїй розповіді гостя заходу не могла оминути події на сході України, і читачі затамувавши подих, слухали історії – і повсякденні, і героїчні, і десь моторошні.

А Олексій Бродовський, волонтер, з яким тісно співпрацює бібліотека, розповів про свої проекти та дав читачам поради й настанови, як важливо бути справжнім патріотом, що наша Україна – незламна, що за нами – Правда і Бог.

Звичайно ж, по завершенні у молоді виникло багато запитань, особливо, як можна допомогти в ситуації, яка склалася в Україні. Волонтери в своїх порадах були одностайні: головне завдання зараз – навчатися, аби в майбутньому використати свої знання на благо країни. А ще – робити щодня добрі справи, наприклад, плести маскувальні сітки чи малювати малюнки для військових, або допомагати в притулку для тварин.

Завершилася зустріч словами:

Буде колоситись хліб.
Будуть сміятись діти.
Буде жити Україна.
Слава Україні! Героям слава!!!