Головна сторiнка Вiдiслати листа Карта сайту
Новини
Анонс подій
Територія спілкування
Прес-релізи заходів
ЗАВІТАЙТЕ (наші адреси, телефони)
Корисні поради
Ресурси бібліотек
Фотогалерея
Краєзнавчі замальовки
Вернісаж
Електронний каталог
Книжкові виставки до пам'ятних дат
Дегустація літературних новинок

Афіша

 



 



 

Новини
2017201620152014201320122011201020092008
«Бісерна мозаїка.»

06.04.2015

«Бісерна мозаїка.»

А яке ж свято обійдеться без подарунків? Подарунок для найближчих, найдорожчих людей зроблений своїми руками набагато цінніший. А який же подарунок можна зробити до Великодня? Звичайно – ПИСАНКА!

Зараз з'явилось багато способів прикрашання писанок, одним з яких є плетіння з бісеру. Така ПИСАНКА стане окрасою Вашого великоднього кошичка та чудовим подарунком для рідних та друзів!!! Ось ми і вирішили спробувати і таку техніку виконання, виготовили для своїх рідних – писанки з бісеру, які довго будуть радувати їх своєю чарівністю та неповторністю.

Великдень — найбільше християнське свято. Цей день вважається днем Воскресіння Ісуса Христа і має ще одну назву — Пасха.

Святкувати Пасху в Україні почали наприкінці першого тисячоліття з приходом християнства. За біблійним сюжетом, Ісус Христос воскрес рано-вранці, i це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом: то ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Марiя, мати Якова та Соломонія прийшли до гробу з ароматами, щоб обмастити тіло Ісуса, але побачили відвалений камінь i порожній гроб, i тоді схвильованим жінкам з'явився ангел i сповістив про Воскресіння Господнє.

Фарбовані яйця - неминуча ознака Великоднього розговіння. Особливо вони користуються повагою в Україні. У деяких із слов'янських народностей, наприклад у гуцулів, існує справжній культ великодньої писанки, оточений старовинними легендами і безліччю особливих звичаїв. Великодні писанки не просто фарбуються: вони пишуться, тобто розмальовуються за допомогою особливих технічних прийомів. Від цього і сама назва їх — писанки. Про походження великодніх писанок в народі існує безліч легенд.

Своїм корінням історія виготовлення писанки сягає дохристиянських часів. Науковці вважають, що вона існувала в період родового ладу. Підтверджують таке рипущення археологічні знахідки. В давніх похованнях виявлено пофарбовані шкаралупи яєць, а також яйця полив'яні, керамічні, з мармуру.

Дослідники доводять, що писанки були поширені там, де мешкали слов'яни... "Яйце, - пише він, - з незапам'ятних часів було предметом релігійного поклоніння і входило у звичай різних сторін культу, в тому числі й поховання".

Історія зберегла кілька легенд, у яких подано своєрідне осмислення ритуалу дарування великоднього яйця. Найпоширеніша притча про Марію Магдалину, яка, дізнавшись про Ісусове Воскресіння, пішла до кесаря Тиверія зі словами "Христос Воскрес!", - подала йому червону крашанку як символ воскресіння Ісуса Христа, як ознаку відродження християн до нового життя. (Зауважимо, крашанка - то пофарбоване в один колір яйце, а червоний символізує спасіння через кров Ісуса).

Ймовірно, що церква уже існуючий звичай готувати навесні крашанки та писанки визнала, освятила його й включила до власних відправ. Так своєрідно поєдналися язичницькі і християнські переконання.

Культура приготування писанок постає перед нами як продовження і розвиток минулого.

Писанку розмальовували жінки. Допомагати мамі могла старша дочка. У деяких місцевостях - дівчата, які збиралися заміж. Починалося дійство з певними молитвами-формулами-заговорами. Треба було знати цілу систему приписів та формул, щоб надати витворові чарівної сили.

В давнину для виготовлення писанок треба було добути живий вогонь, що вважали найвищим чаром. Друга чарівна і вседіюча сила полягала в тому, що писали її чистим бджолиним воском, натуральними барвниками. А майстриня сиділа на вивернутому кожусі.

Воду для фарбування набирали до сходу сонця, щоб була "не почата", добре відстояна, подекуди — снігову, талу. (До речі, воду, в якій мили писанки, вважали цілющою. її зберігали, зливали під дерева, кущі, щоб добре родили). Щоб зберегти живу силу, яйця ніколи не варили. Ними не гралися, їх не їли. Під час христосування ними тільки обмінювалися або дарували. Дівчата дарували писанки своїм нареченим.

Вбачаючи в пташиному яйці таїну природи (округлість і колір жовтка нагадують сонце), наші пращури наносили на нього певні обрядові й магічні знаки - прохання до космічних сил про допомогу. Коли йшлося про погоду, врожай, малювали знак Сонця. (Червоний колір теж вважали його знаком). А зооморфним образом сонця був півень, провісник ранку і втілення мирних занять. Малювали часто лише гребінець або "курячу лапку". Таке яйце вважали талісманом, з ним людина привертала до себе, умилостивлювала добрі сили, відвертала лихі.

Спробуйте і Ви зробити свій Великодній сувенір, це дуже цікаво, красиво, а головне приємно!

Нові надходження
Олександра Малаш. Любові багато не буває

Любові багато не буває : роман / О. В. Малаш. - Київ : «Видавництво «Фенікс», 2016. - 272 с.

Олена Рижко. Ще одна історія про…

Ще одна історія про... : роман / Рижко О. М. - Київ : «Видавництво «Фенікс», 2016. - 192 с.

Єва Нарубина. Я

Я : повість / Є. Нарубина . - Київ : «Видавництво «Фенікс», 2016.- 400 с.

Тетяна Крижанівська. Життя після літа

Життя після літа : роман / Т. І. Крижанівська. - Київ : «Видавництво «Фенікс», 2016. - 128 с.

Олег Гончаренко. В чеканні нової трави. Апокрифи дійсності

В чеканні нової трави. (Апокрифи дійсності) : збірка поезії / О. М. Гончаренко. - Київ : «Видавництво «Фенікс», 2016. - 208 с.

Володимир Базилевський. Лук і Ліра

Лук і Ліра : поезії / В. О. Базилевський. - Київ : «Видавництво «Фенікс», 2016. - 256 с.

© www.shevcbs.kiev.ua 2008Дизайн та розробка www.it-net.com.ua